ЕКОЛОГІЧНА СЕРТИФІКАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ «ЗЕЛЕНОЇ» ЕКОНОМІКИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

О.І. ПЕРЕДРІЙ
https://orcid.org/0000-0002-5464-2020

Анотація

Мета.  Визначити приналежність та місце екологічної сертифікації в системі державних сталих закупівель та екологічного управління.


Методика.  Загальний підхід до визначення змісту і структури роботи ґрунтується на основі методу системного аналізу. Для підведення окремих підсумків у роботі використано методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, абстрагування та групування.


Результати.  Розглянуто  питання  використання  екологічної  сертифікації  як  інструмента екологічного  маркетингу  для  ефективної  реалізації  концепції  сталого  розвитку. Розглянуто доцільність використання результатів екологічної сертифікації продукції вітчизняних підприємств у процесі сталих закупівель. Розкрита роль екологічної сертифікації та  екомаркування у формуванні конкурентоспроможності продукції. Обґрунтована доцільність широкого використання екомаркування як ефективного інструменту його екологічного маркетингу. Перспективи подальших досліджень бачаться у напрямі розробки механізмів запровадження екологічної сертифікації та екомаркування у практику роботи вітчизняних виробників.


Практична  значимість. Встановлено, що орієнтуючись на вибір продукції з покращеними екологічними характеристиками, органи державної влади, бізнесові та інші організації можуть зробити свій важливий внесок у розвиток сталого споживання та виробництва, тим самим стимулюючи розвиток в нашій країні екологічних інновацій, технологій більш чистого виробництва та поліпшення екологічних характеристик продукції упродовж життєвого циклу.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Передрій, О. (2019). ЕКОЛОГІЧНА СЕРТИФІКАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ «ЗЕЛЕНОЇ» ЕКОНОМІКИ. Товарознавчий вісник, 1(11), 125-132. https://doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-14
Розділ
УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ
Біографія автора

О.І. ПЕРЕДРІЙ, Луцький національний технічний університет

кандидат технічних наук, доцент кафедри товарознавства та експертизи в митній справі Луцького національного технічного університету

Посилання

Павленко З. Чисті чи багаті? Як вплине вільна торгівля з Канадою на стан довкілля в Україні [електронний ресурс] / З.Павленко // Режим доступу: https://cutisproject.org/blog/pavlenko-clean-or-rich/
2. Берзіна С. Сталий розвиток. Іншої дороги немає [текст]. / С.Берзіна // Журнал Торгово-промислової палати України. – 2017. – № 4–5 (273). – С. 19-22.
3. ДСТУ ISO 14020:2003 - Екологічні маркування та декларації. Загальні принципи (ISO 14020:1998, IDT).
4. ДСТУ ISO 14024:2002 Екологічні маркування та декларації. Екологічне маркування типу I. Принципи та методи (ISO 14024:1999, IDT).
5. Настанова щодо застосування зелених закупівель в державному та приватному секторах економіки. Методичний посібник. – Київ: вид-во «Інтерсервіс», 2013. – 76 с.
6. Берзіна С.В., Капотя Д.Ю., Бузан Г.С. Екологічна сертифікація та маркування. Методичний довідник. – К.: вид-во Інститут екологічного управління та збалансованого природокористування, 2017. – 114 с.
7. European Commission (2016), Buying Green! A handbook on green public procurement, third edition.
8. Передрій О.І. Особливості сертифікації продуктів харчування відповідно до стандартів халяль. Товарознавчий вісник. 2017. Випуск 1. С. 137-143.