ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОТРИМАННЯ БІОКОМПОЗИТІВ, НАПОВНЕНИХ ПОДРІБНЕНИМИ СТЕБЛАМИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

О.Л. САДОВА
https://orcid.org/0000-0002-6152-5447
М.І. ВИШИНСЬКИЙ

Анотація

Мета. Оптимізувати температурно-часові режими термічної обробки високонаповнених біокомпозитів на основі глютину та подрібнених стебел зернових культур, сформованих методом гарячого пресування композиції.


Методика. В якості матриці для формування біокомпозитів з високим ступенем наповнення використано глютиновий розчин; в якості наповнювача – подрібнені стебла зернових культур фракціями 0,5 та 0,7, попередньо підсушені протягом 1 год за температури 50-60 °С. Біокомпозитні зразки формували методом гарячого пресування композиції. Межу міцності при стисканні визначали в результаті стиску циліндричних зразків діаметром 20 мм та висотою 40-45 мм за допомогою статичного навантаження зі швидкістю переміщення нижньої траверси преса 2 мм/хв.


Результати. Актуальним напрямком сучасного матеріалознавства в області композитних матеріалів є розробка біокомпозитів, які є повністю екологічно безпечними, оскільки полімерна матриця є біологічно розкладною та походить з відновлюваних джерел. Однак даний напрямок є новим, а тому потребує розробки складу та технології виготовлення біокомпозитів, а також вивчення дослідження властивостей останніх.


В статті розроблено різні технології формування та режими термічної обробки з метою отримання високонаповнених біокомпозитних матеріалів на основі глютину та подрібнених стебел зернових культур підвищеної міцності. Оптимізовано технологію отримання біокомпозитних виробів за рахунок введення етапу  підсушування біокомпозитних матеріалів після основної та додаткової термічної обробки. Це значно ускладнило технологію отримання виробів із біокомпозитів, однак дозволило видалити зайву вологу із матеріалів. Волога попадає в матеріал із розчину глютину, який готують заливанням кісткового клею водою, що є необхідним для формування композиції. Довготривале підсушування біокомпозитів за низьких температур забезпечує рівномірне поступове видалення вологи з матеріалу без утворення тріщин. Міцність при стисканні біокомпозитів, виготовлених за даною технологією, становить 53,3 МПа.


Наукова новизна. Вперше виявлено, що на останніх етапах структурування біококомпозитів необхідно знижувати температуру термічної обробки (підсушування) та збільшувати її тривалість, що забезпечить уникнення появи структурних дефектів та розшарувань матеріалу.


Практична значимість. Розроблені біокомпозитні матеріали є біодеградабельними та екологічно безпечними. Тому їх доцільно використовувати для виготовлення одноразової тари, що дозволить вирішити проблему утилізації відходів та покращити екологічну безпеку навколишнього середовища.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
САДОВА, О., & ВИШИНСЬКИЙ, М. (2022). ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОТРИМАННЯ БІОКОМПОЗИТІВ, НАПОВНЕНИХ ПОДРІБНЕНИМИ СТЕБЛАМИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР. Товарознавчий вісник, 2(15), 72-82. https://doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-16-6
Розділ
МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО
Біографії авторів

О.Л. САДОВА, Луцький національний технічний університет

кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри матеріалознавства

М.І. ВИШИНСЬКИЙ, Луцький національний технічний університет

аспірант спеціальністі «Матеріалознавство»

Посилання

1. J. Maitra and N. Singh, Swelling behavior of starch chitosan polymeric blend, An Int. J., vol. 4, no. 2, 2014. РР. 22-27.
2. F. Le Digabel, N. Boquillon, P. Dole, B. Monties, and L. Averous, Properties of thermoplastic composites based on wheat-straw lignocellulosic fillers, J. Appl. Polym. Sci., vol. 93, no. 1, 2004. РР. 428-436.
3. H. Elsayed, M. Farag, H. Megahed, and S. Mehanny, Influence of flax fibers on properties of starch-based composites, in Volume 3: Design, Materials and Manufacturing, Parts A, B, and C, 2012. Р. 1397.
4. Biopolymers and Biocomposites: Chemistry and Technology Ilyas, R.A.; Sapuan, S.M. Current Analytical Chemistry, Volume 16, Number 5, 2020, pp. 500-503(4).
5. Ilyas RA, Sapuan SM, Ishak MR, Zainudin ES. Sugar palm nanofibrillated cellulose (Arenga pinnata (Wurmb.) Merr): Effect of cycles on their yield, physic-chemical, morphological and thermal behavior. International Journal of Biological Macromolecules. 2019. Р.379-388. https://doi.org/10.1016/j.ijbiomac.2018.11.124
6. Кашицький В.П., Садова О.Л., Савчук П.П., Малець В.М., Мазурок В.С., Мисковець С.В. Оптимізація складу та технології формування біокомпозитів на основі крохмального в’яжучого. Наукові нотатки. Випуск 71. 2021. С. 353-359.
7. Кашицький В. П. Розробка біокомпозитів, наповнених продуктами переробки вторинної сировини рослинного походження. Вісник Вінницького політехнічного інституту. Випуск 1 (160). 2022. С. 95-102.
8. Кашицький В.П., Садова О.Л., Шум Н.В. Розробка технології отримання біокомпозитів на основі глютину та деревного борошна. Товарознавчий вісник: збірник наукових праць. Випуск 15, том 1. 2022. С. 308-316. DOI:10.36910/6775-2310-5283-2022-15-27

1. J. Maitra and N. Singh, Swelling behavior of starch chitosan polymeric blend, An Int. J., vol. 4, no. 2, 2014. RR. 22-27.
2. F. Le Digabel, N. Boquillon, P. Dole, B. Monties, and L. Averous, Properties of thermoplastic composites based on wheat-straw lignocellulosic fillers, J. Appl. Polym. Sci., vol. 93, no. 1, 2004. RR. 428-436.
3. H. Elsayed, M. Farag, H. Megahed, and S. Mehanny, Influence of flax fibers on properties of starch-based composites, in Volume 3: Design, Materials and Manufacturing, Parts A, B, and C, 2012. R. 1397.
4. Biopolymers and Biocomposites: Chemistry and Technology Ilyas, R.A.; Sapuan, S.M. Current Analytical Chemistry, Volume 16, Number 5, 2020, pp. 500-503(4).
5. Ilyas RA, Sapuan SM, Ishak MR, Zainudin ES. Sugar palm nanofibrillated cellulose (Arenga pinnata (Wurmb.) Merr): Effect of cycles on their yield, physic-chemical, morphological and thermal behavior. International Journal of Biological Macromolecules. 2019. R.379-388. https://doi.org/10.1016/j.ijbiomac.2018.11.124
6. Kashytskyi V.P., Sadova O.L., Savchuk P.P., Malets V.M., Mazurok V.S., Myskovets S.V. Optymizatsiia skladu ta tekhnolohii formuvannia biokompozytiv na osnovi krokhmalnoho viazhuchoho. Naukovi notatky. Vypusk 71. 2021. S. 353-359.
7. Kashytskyi V. P. Rozrobka biokompozytiv, napovnenykh produktamy pererobky vtorynnoi syrovyny roslynnoho pokhodzhennia / V.P. Kashytskyi, O.L. Sadova, O.V. Zabolotnyi, V.M. Malets, V.S. Mazurok // Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho instytutu. – Vypusk 1 (160). 2022. S. 95-102.
8. Kashytskyi V.P., Sadova O.L., Shum N.V. Rozrobka tekhnolohii otrymannia biokompozytiv na osnovi hliutynu ta derevnoho boroshna // Tovaroznavchyi visnyk: zbirnyk naukovykh prats. Vypusk 15, tom 1. 2022. S. 308-316. DOI:10.36910/6775-2310-5283-2022-15-27