ВПЛИВ ВМІСТУ ХЛОРОРГАНІЧНИХ СПОЛУК В НАФТІ НА КОРОЗІЮ НАФТОТРАНСПОРТНОГО ОБЛАДНАННЯ
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета. Оцінка впливу вмісту хлорорганічних сполук в нафті на корозію нафтотранспортного обладнання.
Результати. Хлорорганічні сполуки (ХОС) в додаток до неорганічних хлоридів є джерелом хлористоводневої корозії обладнання транспортної системи. Їх наявність у нафті є потенційно небезпечним для нафтопереробних підприємств, і виявляються вони лише в процесі очищення технологічного обладнання, трубопроводів і резервуарів. Тому не випадково вміст ХОС не нормується і підлягає обов’язковому визначенню. На сьогодні нафтопереробні заводи не мають технологій, що дозволяють нейтралізувати хлорорганічні сполуки або ж надійно захистити обладнання. Певний досвід по боротьбі з хлором на нафтопереробних заводах (НПЗ) уже отримано, але, на нашу думку, жодна із запропонованих розробок поки не є достатньо ефективною. Проведено дослідження корозійного впливу хлороформу, дихлорметану, метилену хлористого, трихлоретилену та перхлоретилену на металеві пластинки при концентрації ХОС в середовищі від 10 до 1000 ppm при температурі 20 °С. Базовим середовищем для досліджень було товарне дизельне паливо з додаванням до нього певних ХОС або нафти з підвищеним вмістом ХОС. Металеві зразки – сталь Ст 20, метал з трубопроводу, резервуару, метал трубопроводу з чеської сталі. Серед досліджуваних ХОС виявлені найбільш корозійноактивні сполуки – дихлоретан, метилен хлористий та трихлоретилен. Металеві пластини з трубопроводу, резервуару, трубопроводу з чеської сталі проявляли стійкість до агресивного середовища на рівні «стійкий», а корозійна активність агресивного середовища оцінювалась як «середня». Оцінюючи корозійний вплив хлорорганічних сполук в нафті на характер та швидкість корозії магістральних нафтопроводів, резервуарів та технологічного обладнання можна констатувати, що вміст ХОС в нафті в кількості до 500 ppm при температурі до 40 °С проявляє незначний корозійний вплив, а метал магістральних нафтопроводів, резервуарів та технологічного обладнання проявляє корозійну стійкість на рівні «стійкий» за шкалою оцінки корозійної стійкості металу відповідно до ГОСТ 9.502-82 (швидкість корозії може становити до 0,1 мм/рік).
Наукова новизна. Вперше встановлено корозійний вплив індивідуальних хлорорганічних речовин на матеріали нафтотранспортного обладнання.
Практична значимість. У результаті досліджень встановлено безпечну кількість хлорорганічних сполук в нафті, при якій корозія обладнання є мінімальною.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Хуторянский, Ф.М. ХОС. Распределение по фракциям и способы удаления из нефти на стадии ее подготовки к переработки. Мир нефтепродуктов. Вестник нефтяных компаний. 2002. №4. С.9-13.
3. Левченко, Д.Н. Необходимость удаления из нефти коррозионноагрессивных солей. Химия и технология топлив и масел. 1991. № 6. С. 43-44.
4. Варшавский, О.М. ХОС. Как решают проблему в ООО ПО «Киришинефтеоргсинтез». Мир нефтепродуктов. Вестник нефтяных компаний. 2003. № 2. С.16-18.
5. Азарова, С.Н. Скважины лечим – НПЗ калечим. Проблема “хлора” остается актуальной. Нефтегазовая вертикаль. 2002. № 8. С.14-16.
6. Uusitalo, M.A. Elevated temperature erosion-corrosion of thermal sprayed coatings in chlorine containing environments. Wear. 2002. № 252. P. 586-594
7. Хуторянский, Ф.М., Орлов Л.Н., Михалев А.Г., Уривская Г.М, Ергина Е.В., Крайнов Л.А., Цветков А.Л. Современные реагенты для химико-технологической защиты от коррозии конденсационно-холодильного оборудования установок первичной переработки нефти. Мир нефтепродуктов. Вестник нефтяных компаний. 2001. №1. С.13-19.
8. Позднышев, Г.Н. К проблеме снижения солянокислотной коррозии, солеотложения и содержания ХОС в продуктах переработки нефти на НПЗ. Интервал. 2002. №1. С.79-81.
9. Захарочкин, Л.Д., Вольфсон С.И., Клочкова Л.Г. Химико-технологические методы борьбы с низкотемпературной коррозией АВТ. Химия и технология топлив и масел. 1959. №3. С.46-52.
10. Коррозия и защита химической аппаратуры. Справочное руководство : [в 10 т] / под ред.Сухотин А. М. [и др. ]. М.: Химия, Т.9 : Нефтеперерабатывающая и нефтехимическая промышленность.1974. 576 с.
11. Розенфельд И. Л. Ингибиторы коррозии. М.: Химия, 1977. 352 с.
12. Хуторянский Ф.М. Комплексная программа химико-технологической защиты от коррозии конденсационно-холодильного оборудования атмосферных колонн установок первичной перегонки нефти. Разработка и внедрение. Доклад на научном семинаре «Актуальные проблемы нефтепереработки» в РГУ нефти и газа им. И.М. Губкина. Мир нефтепродуктов: Вестник нефтяных компаний. 2007. №1. С.45-48.
13. Романчук В.В. Антикорозійний захист нафтозаводського обладнання нітроген- та оксигенвмісними інгібіторами. Автореферат на здоб. наук. ступ. канд. тех. наук за спец. 05.17.07, НУ «Львівська політехніка». Львів. 2013.21 с.
14. V. Romanchuk, P. Topilnytsky Investigation of reagents with different chemical compositions for protection of oil primary refining equipment. Chemistry & Chemical Technology Vol. 4 No 3. 2010. Р. 231-236.
15. Моторні палива: властивості та якість. Підручник / С.В. Бойченко, А.П. Пушак, П.І. Топільницький, К.Лейда.- К.:Центр учбової літератури, 2017. 324 с.
16. Топільницький П.І., Гринишин О.Б., Мачинський О.Я. Технологія первинної переробки нафти і газу: підручник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. 468 с.
17. Пичугин В.Ф., Иванова Л.В. Буров Е.А. Улучшение триботехнических характеристик металлических пар в дизельном топливе при введении присадки. Химия и технология топлив и масел. № 4 (578), 2013. С.20-22.