ВПЛИВ ОБРОБЛЮВАНОСТІ СТЕБЕЛ ТРЕСТИ НА МІЦНІСТЬ КОНОПЛЯНИХ ВОЛОКОН
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета. Вихід коноплепереробної галузі з кризи можна досягти шляхом розроблення новітніх технологій оброблення соломи та трести конопель, які дозволять отримувати волокно з новими технологічними властивостями, що відповідатимуть вимогам технологій їх подальшого використання в текстильній, фармацевтичній, целюлозно-паперовій та інших галузях промисловості. Визначення залежності міцності конопляних волокон від вхідної характеристики стебел трести – оброблюваності.
Методика. Для досліджень оброблюваності стебел трести використана стандартна методика з технічних умов «Треста конопляна» ДСТУ 8422:2015, а міцність конопляних волокон визначалась за ГОСТ 10379-76 «Пенька трепаная. Технические условия».
Результати. Встановлена залежність міцності конопляного волокна від оброблюваності стебел трести, одержаної за різних способів приготування: після весняного збирання стебел, після осіннього збирання стебел соломи і їх пропарювання, після біологічного розстилання стебел на полі та холодноводного мочіння стебел. На основі одержаної залежності міцності волокон конопель, одержаних з різних типів трести встановлено, що для одержання конопляних волокон з високим значенням міцності для виготовлення кручених виробів необхідно використовувати тресту другого типу, а для виготовлення целюлози та природних наповнювачів необхідно переробляти тресту першого типу. Для текстильних виробів необхідно використовувати волокно, яке отримується з трести третього та четвертого типу.
Наукова новизна. Вперше встановлена залежність міцності конопляного волокна від оброблюваності стебел трести, яка механічно переробляється на м’яльня-тіпальному обладнанні.
Практична значимість. Оскільки міцність конопляних волокон залежить від оброблюваності стебел трести, то визначена залежність міцності від оброблюваності трести дає можливість переробникам конопляної трести прогнозувати споживні властивості конопляних волокон та визначати їх подальше практичне використання для виготовлення різноманітного асортименту товарів на основі якісних показників стебел трести.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Голобородько П.А., Ситник В.П., Баранник В.Г. Льонарство та коноплярство: проблеми і перспективи. Селекція, технологія виробництва та первинної переробки льону і конопель. Глухів: Інститут луб’яних культур УААН, 2000. С. 3-15.
3. Мохер Ю.В., Баранник В.Г. Актуальні проблеми відродження коноплярства в Україні. Біологія, вирощування, збирання та первинна переробка льону і конопель. 2004. Вип. 3. С. 177-192.
4. Товарознавство і стандартизація продукції безнаркотичних конопель: [монографія] / [Чурсіна Л.А., Богданова О.Ф., Ляліна Н.П., Резвих Н.І.]; під ред. Л.А. Чурсіної. Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2012. 308 с.
5. Ляліна Н.П., Богданова О.Ф., Резвих Н.І. Сучасний стан ідентифікації товарів на українському ринку. Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. 2011. №2 (18). С. 188-192.
6. Больбатенко В.А., Вировець В.Г., Ляліна Н.П. Стан коноплярства в Україні. Праці Таврійської державної агротехнічної академії. 2006. Вип. 44. С. 69-73.
7. Wasko J., Kozlovwski R., Markovski J. The state and the perspective of flax and hemp utilization iт Poland and in the World / J. Wasko, // Euroflax. 2004. № 1. P. 6-10.
8. Жуплатова Л.М. Вплив термінів обертання стрічок конопель при росяному мочінні на технологічну цінність волокна. Проблеми і перспективи в селекції, генетиці, технології збирання, переробці та стандартизації луб’яних культур: матеріали наук.-техн. конф. молодих вчених. Глухів: Інститут луб’яних культур УААН, 2006. С. 124-129.
9. Жуплатова Л.М. Нужно ли проводить оборачивание стеблей при росяной мочке конопли? Харьков: ЗАО «ХЦНТЭИ», 2002. № 26. 3 с.
10. Жуплатова Л.М. Почему стланцевое волокно конопли непригодно для изготовления высококачественных изделий? Харьков: ЗАО «ХЦНТЭИ», 2002. № 27. 3 с.